-
2023-02-16 09:20:06+00:00
Квиткова інновація від австрійської залізниці
Транспорт та логістика то не тільки частина моєї роботи, бо займаюся організацією туристичних турів і створюю маршрути для своїх клієнтів, а й тема, яка мені відверто цікава. Люблю розбиратися у маршрутах, квитках, різному транспорті, додатках та шляхах економії. В мене на сайті детальні статті про всі формати пересування Австрією і про те, як можна робити це ефективно та ощадливо.
Я ще й досі під враженням від Кліматичного квитка, якому вже більше року, аж тут найбільший австрійський перевізник ÖBB дивує і каже, що квитки на транспорт можна взагалі більше не купувати. Просто запускаєш нову функцію SimplyGo у фірмовому додатку і спокійно їдеш! Ні, не безкоштовно :)
Ви активуєте функцію перед посадкою, а кондуктору під час перевірки показуєте сгенерований QR-код. Під час руху потягу система розуміє, звідки ви стартували і куди доїхали, а потім сама обере для вас найвигідніший тариф і на наступний день вже знімає кошти за поїздку. Має працювати не тільки в потягах, а і в більшості міжміських автобусів, а також у міському транспорті по всій країні.
Це не буде найбюджетніше рішення, адже передивляючись різні варіанти квитків ви можете знайти економну пропозицію або цікаву комбінацію. Але це точно буде найпростіший і найшвидший шлях здійснити подорож потягом по Австрії чи проїхатися якимось містом.
Лишаються деякі технічні моменти. Наприклад, геолокація у смартфоні має працювати принаймні під час посадки і висадки. А якщо ви забули завершити поїздку і натиснути кнопку, то система має сама має розпізнати і прислати нагадування, що ви вже не їдете а йдете. В додаток треба додати банківську картку. Ну і головне питання: а раптом знімуть багато грошей? Теоретично, може бути, але попередню вартість поїздки буде видно у додатку після вибору пункту призначення.
Система не нова. Таке вже давно є у додатку FAIRTIQ для міського транспорту деяких німецьких міст. Але так, щоб працювало в масштабах міжміського перевезення всією країною не бачив.
Австрійська система транспорту може бути доволі непростою для пересічного пасажира. Особливо туриста чи того, хто має з нею справу не часто. Там різні тарифи, потяги, типи квитків, навіть перевізники на одних і тих самих рельсах. Частий сценарій: ввести у додаток, автомат чи касу на вокзалі точку А та Б, а потім придбати квиток і їхати. Ніби просто, але і це зайвий час/нерви. А тут вони просто викидають зайве і роблять життя пасажира комфортнішим.
-
2023-02-25 15:28:36+00:00
Соляні міста, печери і фортеці
Запеклі бої із російськими загарбниками за місто Соледар у Донецькій області нагадують нам, що в України там добувають сіль вже майже 150 років. Під містом на глибині 300 метрів знаходяться величезні печери, які утворилися в результаті видобутку солі. Вони настільки великі, що там під землею грають у футбол, дають концерти класичної музики та запускають повітряні кулі!
Колись давно сіль була дуже важливим і дорогим ресурсом, бо місць її видобутку було небагато, процес був доволі складним та небезпечним, а цей незамінний мінерал був потрібен взагалі всім. Бо якщо ви торговець, мандрівник чи величезна армія, то в ті давні часи це був чи не єдиний спосіб зберегти продукти в дорозі. Саме тому держави, серед яких в ті часи була і Австрія, хотіли тримати такий цінний ресурсі під своїм повним контролем, вбиваючи за нього ворогів, якщо знадобиться.
Серед тих, хто займався транспортування і торгівлею сіллю були і українські чумаки. В якийсь момент це взагалі стало найпопулярніших промислом в Україні окрім землеробства, бо товар був важливий і дорогий. Поряд з незалежними перевізниками на 1-2 пари волів з возами почали навіть з’являтися цілі чумацькі корпорації. А от через особливість австрійського рельєфу сіль часто перевозили човнами по озерах і річках.
Ніколи не думав, що під час екскурсій буду розповідати стільки про сіль. Але коли ми їдемо у Зальцкаммергут чи Зальцбург, то без цієї теми розуміння історії таких місць буде не повним. Саме слово «зальц» в назвах міст, регіонів, фортець і річок – це «сіль» на німецькій мові. Але тепер, коли я починаю розповідати про сіль, то в цьому контексті згадую і Україну.
Часто буваємо із туристами у місті Гальштат, яке ви багато разів бачили в мене в соцмережах та спускаємося там у місцеву соляну печеру. І вона інша. Не така масштабна, як на батьківщині, але на декілька тисяч років старша і взагалі це перша в історії людства соляна шахта.
Там я у притаманній мені манері захопливо розповідаю про унікальність і історичність цієї соляної печери. І інколи туристи мені кажуть: Ох, Ярославе, то ви ще не бачили українські печери… Зазвичай я доволі ревностно ставлюся до порівнянь, але тут я відчуваю гордість. Жив який час на сході України у Луганській області, там поки так і не побував, але хочу зробити це після перемоги.